Незаконне звільнення: захист прав працівника

Згідно з законодавством України, процес звільнення працівника має відповідати певним вимогам, визначеним Кодексом законів про працю України (КЗпП). Перш за все, стаття 36 КЗпП передбачає підстави для припинення трудового договору, серед яких є і реорганізація підприємства. Однак, при звільненні за цією підставою роботодавець зобов’язаний дотримуватися певних процедур.

По-перше, відповідно до статті 49-2 КЗпП, у разі звільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі реорганізацією, роботодавець зобов'язаний повідомити працівників не пізніше ніж за два місяці до звільнення. Якщо цього не було зроблено, це може бути підставою для визнання звільнення незаконним.

По-друге, стаття 44 КЗпП вимагає виплати вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку у разі звільнення за підставами, передбаченими пунктом 1 статті 40 КЗпП (зміни в організації виробництва і праці). Якщо така виплата не була здійснена, це також може бути порушенням.

У разі, якщо ви вважаєте, що ваші права були порушені, ви маєте право звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі та/або виплату компенсацій за незаконне звільнення. Відповідно до статті 232 КЗпП, спори, пов’язані зі звільненням, розглядаються в судах загальної юрисдикції.

Рекомендується зібрати всі документи, що стосуються вашого звільнення, такі як наказ про звільнення, листування з роботодавцем, та звернутися за консультацією до юриста, який спеціалізується на трудовому праві, для детальної оцінки вашої ситуації та підготовки позовної заяви.